Ми втратили все, що мали. Втратили близьку людину. Залишились без домівки. Страх, тривога, розпач стали щоденним станом.

У той ранок ми були вдома, збиралися до школи з дітьми. Діти були дуже перелякані. Одразу почали їхати танки, над нами літали літаки.

Ми вирішили виїжджати. Під час виїзду розстрілювали колону, в якій ми їхали.

Після пережитого у дітей з’явилась замкнутість. Майже два тижні ми були без їжі.