Олена – з міста-супутника Донецька, вважала, що спокійно переживає обстріли. Але нерви не залізні, і родина виїхала у Кривій Ріг, де є шахти для роботи чоловіка. День виїзду вважає найстрашнішим у своєму житті.

У 2014 році, десь навесні все змінилося. Наприкінці літа я ще сподівалася, що все налагодиться, що Україна переможе. Але вже десь у вересні почали думати, щоб виїхати.

В жовтні виїхали з окупованих територій, бо до цього ми жили в такому районі Макіївки, де було чутно, що там стріляли, але до нас не було попадань. Да, ми бачили ці танки, мої знайомі сиділи в підвалах, коли літали літаки. Я спокійно спала. Це залежить від людини, від її сприйняття. Я народила Алісу в травні. Десь у червні-липні зранку встали, вийшли на вулицю з малими гуляти, а люди між собою розмовляли, що чули: вночі літаки літали, ми спустилися в підвал, сиділи. Я кажу, що ми спали і нічого не чули.

Я думала з малими виїхати влітку, пересидіти у подружки, але в цей момент розбомбили ж/д вокзал в Макіївці, тому ми не змогли виїхати. Потім нас вивозили від підприємства чоловіка. Це був серпень. Нас вивозили в Широкине, там від шахти був дитячий табір. Ми там десь тиждень перебували.

Потім вже вирішили з чоловіком, що треба виїжджати, бо йому перестали платити в шахті зарплату, не було вже, за що жити.

Коли ми виїжджали, їхали мимо аеропорту –тривали бої, його бомбили. Було дуже страшно.

Наприклад, їдемо, а там дорога, вагони, колії. І коли там бомбили, то вагони прямо так висіли і не можна було проїхати взагалі, довелося об’їжджати якимись околицями по полях, де могли снайпери сидіти. Цей саме день виїзду був дуже страшний, коли все побачили на власні очі.

Ми одразу їхали в Кривий Ріг. Звичайно, було складно все кинути, взяти з собою дві сумки і поїхати в нікуди. Чого ми взагалі вибрали Кривий Ріг? Бо тут шахти є, а в мене чоловік працює на шахтах. Ми почали дзвонити сюди, вони сказали: так, є робота, приїжджайте. Квартири тут більш-менш недорогі були на той моменти для оренди. Все одно було складно, нове місто, нікого тут не знали, плюс двоє дітей в мене, і зарплати були менші, ніж в Макіївці.