Довелося терміново виїжджати з окупації під обстрілами з одним рюкзаком. Отримали психологічну травму від пережитого. Були проблеми з продуктами і ліками, відсутнє медичне обслуговування.

Син пережив смерть хрещеного і смерть батька. Ранок був страшний: вибухи і зарево було видно з вікна. Потім літаки та гелікоптери літали над будинком, а також велика кількість різноманітної військової техніки. Було страшно виходити на вулицю. Ночували в підвалі.

Син прокинувся від вибухів у емоційному ступорі. Всі дні в окупації були дуже важкими. Коли чоловік не зміг повернутися з лікарні в м. Херсон після гемодіалізу, автобус доїхав лише до Берислава, а через ГЕС проїзду вже не було.

Сама війна стала психологічною проблемою. Втрата хрещеного, втрата батька, черги під дулами автоматів за продуктами та ліками, обмежений рух. Мій брат у полоні. Лишились без домівки.