Ми з сім’єю мешкали в місті Мелітополь, а в серпні 2022 року виїхали до Запоріжжя, бо я працюю в ДСНС, і так треба було.
Ми в Мелітополі проживали відносно недалеко від аеродрому, на який вночі почали летіти російські ракети. Ми це все прекрасно бачили і чули.
В окупації все було страшне: ракети літають, у місті багато чужих військових з автоматами - все воно страшне і незрозуміле.
Тяжко було виїхати: ми чекали своєї черги дня три, там вже стояли російські феесбешники, перевіряли машини.
Коли ми приїхали в Запоріжжя, і коли ми виїздили розбирати завали, то було дуже приємно, що багато людей нам допомагали.
Батьки дружини залишилися в окупації, ми вже майже два роки їх не бачили. Спілкуємось тільки по телефону.
Чим швидше війна закінчиться, тим краще. Просто хочу жити в процвітаючий Україні.
