«Куля просвистіла прямо наді мною і влучила в горіх»

У нас у селищі тільки злидні та руїни. Стріляють. Я тільки двері відчинила на вулицю – наді мною куля просвистіла й у горіх влучила.

Мій будинок зруйнований, я живу із сином-інвалідом у чужій літній кухні. Син інвалід дитинства, йому 54 роки, він не розмовляє, не чує, навіть з ліжка не завжди встати може.

Є вже правнучка, їй два роки та сім місяців, але я її в очі не бачила жодного разу. Інші родичі мої опинилися за лінією розмежування, у Піски їм проїзд закрито. А я звідси не виїжджаю, не дає змоги здоров'я. Минулого року невдало оступилася, коли ховалася від обстрілу. Був перелом стегна і тривале лікування в лікарні. Тепер у мене шрам на пів ноги після операції й установлена пластина всередині.

Мені зі Штабу Ріната Ахметова привозять ліки, для мене і для сина. Я б не змогла такі купити, аптеки в селищі вже три роки як немає.