Гудько Ірина, 16 років, учениця 11 класу Південного ліцею №2 Південної міської ради Харківського району Харківської області

Есе «Один день»

Війна – той пік конфлікту двох протилежних сторін, де гуманність закінчується.

В історії України, українських земель було багато воєн, які несли за собою тяжкі наслідки. Перша світова війна 1914-1918 рр. або ж Друга світова 1939-1945 рр., які понесли за собою жахливий результат у вигляді голодоморів, втрати світової економіки, руйнування понад тисячі населених пунктів.

Прийшов 2014 рік… Україна знову поглинулась у калюжі крові та тисячі страждань невинних жителів міст та сіл отримали новий струс.

Мій 9-й рік. Я мало що пам'ятаю з того часу, бо була ще маленька та й навіть і подумати не могла, що на моїй рідній землі та поряд з моїм містом Харковом можуть відбуватися воєнні дії. Але я добре пам'ятаю, що була неділя, мама готувала смачний пиріг з яблуками. Слова, сказанні ввечері у нас вдома «жінкою з телевізора», так я раніше називала дикторку: «Розпочалась війна на сході України – збройний конфлікт, розпочатий російськими загонами сьогодні - 6-го квітня 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму...». Батьки були шоковані, тієї ночі я ночувала з мамою і татом в одній кімнаті.

Через рік, проїжджаючи з татом на машині повз маленькі білі домівки, я побачила якихось нових жителів, їх було дуже багато, я подумала, що люди готуються до якогось свята чи ярмарки, бо будівлі були маленькими. Саме в той день я дізналась, що це зовсім не ярмарок...

Будучи ще дитиною, я навіть уявити не могла, що люди можуть вбивати один одного за шматок землі, ділити людей на «патріотів» і «сепаратистів». Не уявляла, що минуть роки, а той конфлікт, який зараз на Сході, залишиться й по сьогоднішній день, а мені вже в цьому році виповниться сімнадцять....

З того дня змінилась доля України: Крим – «не наш», у містах-сусідах відбуваються бойові дії, гинуть невинні люди у волі до життя. Усе змінилось, навіть життя тих птахів, які вже не прилетять на ті землі, не зів'ють собі житла і не защебечуть своєї мелодійної пісні.

Отже, війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. Найвища цінність нашого світу – це свобода і мир.