Ми живемо в селі Орлівка біля Авдіївки. Уся сім’я працювала на Авдіївському коксохімзаводі. Коли почалася війна, ми ще проживали вдома. Приблизно два тижні в нас було більш-менш спокійно: було чутно гул здалеку, було Волноваху чути, але в нас була тиша. 

А в середині березня стало дуже гучно, почали обстрілювати село, стало прилітати по сусідніх вулицях - і чоловік нас із дитиною вивіз. Ми були в Кам’янському, потім переїхали назад у Донецьку область, у місто Мирноград, де й зараз перебуваємо. Спочатку пропав газ, потім - світло. Найважче те, що довелося покинути свій дім і розлучитися з рідними. Майбутнє наше не визначене.