Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода поговорив зі співзасновницею програми підтримки ВПО-матерів TakTion від громадської організації «Так Штаб» Ксенією Букшиною про їх проект, і як вони працюють з жінками у травмі.
Співзасновниця організації Ксенія Букшина до великої війни досліджувала питання гендерної нерівності і створювала соціальні програми. Від початку повномасштабної агресії у «Так Штаб» почали збирати та передавати гуманітарну допомогу, проте вже за кілька місяців команда зрозуміла, що прийшов час шукати новий формат допомоги суспільству.
«Ідея створити програму підтримки ВПО-матерів не виникла сама по собі, спершу ми провели дослідження, воно називається: «Українські матері під час війни: чинники вразливості, можливості та динаміка змін».
Для цього ми опитали 2700 тисяч жінок, які отримували допомогу в нашому штабі. Під час цих інтервʼю нашу увагу привернуло ставлення матерів, які, першочергово, дбали про дітей. Для нас це стало сигналом, що фокусуватись потрібно саме на цих жінках, і це їм потрібна програма допомоги», – пояснює Ксенія.
Співзасновниця організації Ксенія Букшина
Зі слів жінки, їхня група експертів ознайомилася зі схожими програмами інших країн, проте дійшли до висновку, що вони не є ефективними в українських реаліях. Особливо тому, що пропонують лише тимчасові рішення проблем, не мають системності, а отже – не дають відчуття впевненості.
Також, зауважила вона, організатори багатьох програм очікують від учасників швидких результатів: одразу знайти високооплачувану роботу, пристойне житло та повноцінно функціонувати у новому, незнайомому соціумі.
«Людина елементарно не знає, куди їй піти до лікаря у новому місці, вона ментально травмована, їй може бути навіть важко зрозуміти, що їй лікар потрібен. І говорити людині у травмі, як добре їй буде, коли вона цю травму проживе і піде на роботу, не має сенсу. Тому перший крок нашої програми – ментальне відновлення. Ми зробили так, щоб наші учасниці відчули, що вони нарешті у безпеці, і вона нікуди не зникне. І вже потім, другим кроком, стане інтеграція у нову громаду», – розповіла співзасновниця організації.
Одним із ключових завдань програми є інтеграція учасниць у громаду, каже Ксенія:
«Для комфортної інтеграції ми вирішили залучати не лише тих жінок, які переїхали, а і місцевих мешканок, які опинились у схожих умовах. Самотнє материнство, втрата роботи, втрата помешкання, переїзд близьких – це все спільне, і допомагає зрозуміти, що ти не опинилась сам на сам зі своїми проблемами, а є ті, хто переживає схожий досвід».
Після психологічного відновлення та інтеграції у нове середовище третім кроком є працевлаштування. Утім, тут, зі слів Ксенії, вони з засновниками зіштовхнулися з певними складнощами.
«Наприклад, наш донор хоче, щоб ми працевлаштували учасників. Звісно, це нормальний запит, але ми створили нашу програму для жінок у важкій психічній травмі, відновлення після неї може тривати і до півроку. Ми розуміємо, що це не той стан, у якому людина може шукати роботу. Тобто ми маємо памʼятати, що у такій роботі із травмою важлива поступовість», – наголошує вона.
Ксенія ділиться, що їхня довготермінова стратегія – посилювати роль жінок у громадах, і, на її переконання, у суспільства росте запит на лідерство жінок.
«Наше завдання, яке вже, частково, втілюється – це залучення наших випускниць до наступних програм. Вже є жінки, залучені у «Так Штаб». Серед наших тренерок, менторок – 50% є ВПО, нам важливо показати учасницям, що експерти, яким вони довірились, не відірвані від реальності, а люди з Маріуполя, з Херсона, які пройшли схожий шлях. Думаю, далі тільки більше».
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "«Досі хліб привозять двічі на тиждень»")
%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png "«Дитина сильно злякалася, і ми поїхали»")
