Із початком повномасштабної війни наше життя кардинально змінилося. Діти більше не ходять до школи, рідко спілкуються з однолітками, бояться гучних звуків і щоночі прокидаються від вибухів. Іноді їм доводиться спати просто в коридорі, щоб почуватися хоч трохи безпечніше.

Тепер кожен наш день проходить у постійному напруженні. Коли я йду на роботу або веду доньку на танці, безперервно перевіряю в телефоні додатки, які повідомляють про загрози. Без нагальної потреби ми намагаємося взагалі не виходити з дому.

Найстрашнішим днем для мене назавжди залишиться 24 лютого 2022 року. Я досі пам’ятаю це липке відчуття страху й безпорадності, коли вранці наша родина прокинулася від вибухів. Абсолютний розпач і порожнеча всередині. Не знаєш, що робити, куди сховатися та як урятувати дітей.

Того дня ми телефонували рідним і говорили, як сильно їх любимо, наче прощалися назавжди. Адже ніхто не знав, що буде далі та як жити в новій реальності. Найбільше мені хотілося захистити дітей і водночас не налякати їх ще сильніше, адже тоді вони були зовсім маленькими. Відтоді 24 лютого назавжди закарбувалося в моїй пам’яті як день жаху та горя.

На жаль, небезпека залишається частиною нашого життя. Місяць тому неподалік від нашого будинку влучили кілька керованих авіабомб. Минулого року сусідні будинки постраждали від влучань шахедів і ракети «Іскандер». На щастя, моя донька не була безпосередньою свідком цих страшних подій, проте постійні вибухи, обстріли та безсонні ночі дуже впливають на її психологічний стан.

Моя донька Мирослава — емоційно чутлива дівчинка, яка любить допомагати іншим дітям і педагогам. За сприятливих умов вона може проявляти лідерські якості.

Мирослава дуже любить танцювати й займається сучасною хореографією. Саме танці допомагають їй долати страх і розпач, відволікатися від тривожних думок та спілкуватися з однолітками. Також донька любить брати участь у невеликих виставах, виступати на сцені з віршами, знімати відеоролики, читати книжки та займатися алмазною мозаїкою.

Найбільше зараз мене хвилює психологічний стан Мирослави. Постійний стрес через обстріли, нічні вибухи та нестачу повноцінного сну негативно впливає на її самопочуття. Мені дуже хочеться, щоб донька мала можливість хоча б на деякий час відпочити від постійного страху, відновити свої сили та відчути себе в безпеці.