У перший день війни мій син пішов захищати країну. Я з чоловіком пішла записатись добровольцями, але нас не взяли через відсутність бойового досвіду. Перші бомби почали прилітати з перших днів вторгнення.
Я з чоловіком виїхала до Львова та не знала, що з онуком та невісткою. У підвалі без їжі і води вони просиділи два місяці.
Зараз ми всі разом живемо у Львові. Я розумію, що мені не повернути минулого життя, але вірю, що зможу повернутись у Маріуполь.
