Спала дома, о 4.30 прокинулася від незрозумілого свисту та вибуху, включивши телевізор, знайшовши новини зрозуміла, що ведучий не може говорити, а тільки червоним виділено терміново: "росія напала на Україну".
Так як маю дитину з інвалідністю, найбільша трудність була в життєво важливих ліках. Об'їжджали весь район по магазинах та аптеках в пошуках ліків і продуктів, бо полиці були зовсім пустими і це було дуже моторошно. Ми живемо всі разом в Україні, і незалишаючи її, хоч і страшно було. Особливо, коли впав російський вертоліт. Тоді й чашка з кавою розбилась у нас від вибухової хвилі.
Зараз не маю змоги працювати, так як маю дитину з інвалідністю, яка постійно потребує догляду і має тяжку хворобу.
