Ми з Донецької області, були вдома. Ракетні обстріли - це найтяжче, смерть невинних людей, дітей. Ми виїхали зі свого рідного міста та вже півтора року вимушено живемо в іншому місті. Наше житло постраждало від ракетних обстрілів.
На початку було дуже важко. Допомагали волонтери та різні організації. Ми усі разом живемо, є допомога простих людей. Не тільки нам, але й армії, ВСУ, всій Україні. Всі дуже згуртувались. Думаю, немає людини, яка б була байдужою до ситуації в країні. Робота поки що є. Міняти не планую.Я - вчитель.
Є речі, які вдалося вивезти наскороруч. Альбоми, фотографії. Вони нагадують про дім, також і про війну.
