Алфьорова Кристина, 10 клас, Комунальний заклад «Харківський ліцей №70 Харківської міської ради»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Третяк Лідія Олександрівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни — це не лише число або дата, це час, наповнений болем, втратами, стражданням. Це мільйони великих і малих сердець, що за одну мить втратили найдорожче — мирне життя. З того самого ранку і дотепер кожна українська душа молить про безпечне сьогодення і мирне майбутнє — про кінець війни.

Мій шлях почався з поспішного пробудження від гучних звуків десь здалеку і усвідомлення того, що почалась війна.

Лише тоді я зрозуміла цінність мого минулого життя. Перші місяці  не відчувала нічого, крім втоми і смутку, кожної хвилини у мене виникала думка: «Це лише на кілька тижнів, все закінчиться». Але ж не закінчилося, і все стало тільки гірше. Я не все пам’ятаю, але ніколи в житті не забуду жахливих подробиць. Наче пройшло 2 роки з того самого дня, але як зараз пам’ятаю запах пилу в підвалі, мізерну кількість продуктів у магазинах і просто величезні ціни і черги. Ніколи не забуду тремтіння мого тіла під час вибухів, перші години без сну.

Наприкінці березня, наче все стало добре. Я почала займатися саморозвитком і самостійно наздоганяти шкільну програму, але внутрішня тривога все одно не давала спокою.

Приліт на початку квітня залишив шрами не лише на асфальті, а й у моїй душі. Батьки прийняли рішення виїхати з рідного міста до Полтавської області. Лише там за довгий час відчула спокій і справжнє щастя. Перебуваючи у Полтаві трохи більше пів року, я знайшла друзів і відпочила від постійних стресів і напруги.

І ось ми вдома. При поверненні до Харкова було незвично бачити майже пусті вулиці, що суттєво відрізнялися від наповнених полтавських проспектів.

Минуло 1000 днів війни… Усе частіше усвідомлюю, яку кількість радощів і перспектив на майбутнє мені не дістанеться. Війна принесла величезні втрати, зробивши нещасними мільйони людей. Це не те, що можна оминути чи якось забути.

Через ці події кожен з нас перетерпів велику кількість переломних моментів, хтось здобув незабутній досвід.

Як би все погано не було, я вірю, що, об’єднавшись разом, кожен з нас може подолати всі труднощі та захистити нашу країну. Кожен громадянин України може стати частиною великої зміни, до якої прагнемо всі ми.