Черненко Богдана, 9 клас, Чорнобаївська гімназія-філія опорного закладу освіти "Чорнобаївський ліцей Чорнобаївської селищної ради Черкаської області"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Романенко Ірина Михайлівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Від початку повномасштабної війни життя всіх українців значно змінилося. Наші  захисники стали на захист країни і почали боротися за її існування та вільне життя. З перших днів війни ми побачили, як ворог руйнує міста, села та  безжалісно вбиває нашу націю. Бачили сльози матері, яка чекала на дзвінок  свого сина, який знаходився під обстрілами на передовій і, не втрачаючи надію, чекала, що її син повернеться живим у рідну домівку.

Цей період став об’єднанням всіх українців з різних куточків країни та світу. Кожен почав допомагати одне одному, підтримували військових для того, щоб вистояти в боротьбі з ворогом.

Наші захисники кожен день ризикують власним життям, щоб врятувати рідну землю. В ці дні було дуже багато втрат і всі ми з жалем та сльозами на очах проводжаєм Героїв, дякуючи за те, що вони віддали свої життя для того, щоб ми могли спокійно спати та не чути вибухів від ракет та шахедів. Не втрачаючи віри, ми продовжували жити і намагалися й надалі наближати Перемогу. Ці тисячу днів ми були сильними, рішучими, долали всі труднощі на своєму шляху.

Завжди будемо пам’ятати, як 8 липня влучила ворожа ракета в дитячу лікарню “Охмадит”, як всі допомагали врятувати поранених дітей та лікарів, намагалися врятувати пошкоджені корпуси та зберегти медичне обладнання.  

Кожен українець доклав максимум зусиль і нам вдалося зробити все, щоб як найшвидше відбудувати пошкоджені корпуси для того, щоб всі діти продовжили лікування. На відбудову зібрали понад 1 мільярд гривень, до цього збору долучилося понад 320 тисяч людей з 55 країн та близько 50 компаній. І все ж таки настане час, коли закінчиться ця війна. Ми  будемо пам’ятати, що здобули перемогу ціною в тисячі втрат та незламної волі нашого народу. Ніхто не забуде ніколи ці дні, адже вони залишили велику рану та слід в серці кожного з нас. Я вірю, що ми відновимо нашу країну, повернемо наші землі, відновимо країну та вона буде такою ж процвітаючою, як і до війни.