Погода Віталій, 10 клас, Малокобелячківський ліцей Новосанжарської селищної ради, Полтавська область

Вчитель, що надихнув на написання есе — Мойсак Аліна Валеріївна

"1000 днів війни. Мій шлях"

24 лютого 2022 року розділило моє життя на «до» і «після». Все змінилось. Не стало тиші, не стало миру, не стало спокою. Жах викликали невідомі літаки й гвинтокрили в небі, які зранку 24 лютого летіли над селом. Було дуже страшно. Ніхто не знав, чого чекати далі.

Вдома ми вимикали світло, дотримувались правил світломаскування. Але далі, з часом, трохи звикли. Це страшно, коли прокидаєшся вночі через вибухи.

Страшно, коли чуєш звуки сирени, які сповіщають про повітряну небезпеку. Адже з тими засобами, які росіяни використовують проти мирного населення, неможливо почувати себе захищеним навіть у бомбосховищі. Мені не віриться, що всі ці звірства здатні творити ті, що колись вважалися «братнім народом».

За ці 1000 днів я навчився бути зібраним, ще більше любити все рідне — свій дім, свою землю, своїх рідних та близьких. Я навчився цінувати кожну хвилинку, кожну мить тиші й спокою.

Також дуже хочеться миру — спокійно спати вночі, хочеться, щоб наші батьки, брати та рідні не гинули на цій війні. Я впевнений, що це світле майбутнє колись настане і в наших серцях запанує спокій і добробут.

Зараз, озираючись назад, на ці 1000 днів війни, я усвідомлюю, що цей шлях, яким ми йдемо сьогодні, не був легким. І хоча війна ще триває, я вірю в те, що ми разом здолаємо всі труднощі та відбудуємо нашу державу.

Наші славні Збройні Сили здолають цю навалу, яка зараз плюндрує нашу землю, вбиває наших людей, наших воїнів, знущається над полоненими, руйнує будинки, лікарні, школи та дитячі садки. Загарбники заплатять за всі свої звірства на нашій землі. І наша славна Україна поверне свої кордони, розмінує наші родючі чорноземи, відбудує зруйноване і вдихне на повні груди. Зазеленіє наша земля, знову квітнутимуть сади, колоситимуться поля, збиратимуть врожаї комбайнери. А головне — у нас над головою буде мирне блакитне небо і сяятиме яскраве сонце, співатимуть солов'ї та жайворонки, повертатимуться додому перелітні птахи.

Тому я вірю у світле майбутнє України та в щасливе життя після війни.

Шлях до нашої перемоги не легкий. Попереду ще багато боїв, багато жертв, багато наших воїнів не побачать завтрашній день. Але я вірю в перемогу нашого народу, адже ми боремося за своє світле майбутнє та неодмінно здолаємо ворога.