Війна зруйнувала наше житло, а мій цивільний чоловік з 2 березня 2022 року перебуває у полоні.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, я була вдома разом із дитиною. Чоловіка викликали по бойовій тривозі на чергування. Саме він повідомив мені, що почалася війна.

У це було дуже важко повірити. Дитина була сильно налякана, плакала і не розуміла, що відбувається.

Найстрашнішим для мене став день, коли чоловіка взяли в полон. Відтоді наше життя повністю змінилося.

Після пережитого ми іноді працюємо з психологом. Це допомагає хоча б трохи справлятися з тим, що сталося.

Через місяць після початку повномасштабного вторгнення мене звільнили з роботи. Я залишилася сама з маленькою дитиною у чужому місті, без звичного життя і підтримки чоловіка.

Допомогу ми отримували у центрі «ЯМаріуполь» - спочатку у Дніпрі, а потім у Києві. Зараз я намагаюся триматися заради дитини, але очікування чоловіка з полону залишається найважчим випробуванням.