Війна принесла нашій сім'ї важкі зміни. Нам довелося неодноразово залишати місце проживання і ставати переселенцями. Кожен новий переїзд означав необхідність знову пристосовуватися до незнайомого місця і починати життя спочатку.

Про початок повномасштабної війни ми дізналися через гучні вибухи. Від них прокинулися і наші діти. Звичайний ранок в одну мить перетворився на початок абсолютно іншого життя.

Найстрашнішим став день, коли ми вперше виїжджали з рідного дому. Тоді існувала загроза аварії або вибуху на Запорізькій атомній електростанції. Ми залишали дім, не знаючи, що буде далі і чи зможемо ще повернутися.

Пережите, постійні переїзди та страх сильно вплинули на психологічний стан нашої родини. З усіма цими труднощами ми намагалися впоратися самотужки, підтримуючи один одного.

Під час війни ми також зіткнулися з нестачею медикаментів. Те, що раніше можна було просто придбати в аптеці, стало важко знайти.

На нашій присадибній ділянці ми знайшли уламок ракети. Ця знахідка стала матеріальним свідченням того, наскільки близько війна підійшла до нашого дому.