Артем Гарагатий | Харків

"Найбільше мене турбує витрачений час"

Від початку повномасштабної війни Росії проти України більше мільйона українських біженців знайшли прихисток у Німеччині, серед них — сотні кваліфікованих лікарів, які прагнуть продовжити свою медичну практику на новому місці.

За даними видання Welt am Sonntag, від лютого 2022 року 1 674 українські лікарі подали заявки на отримання ліцензії на роботу в Німеччині. Однак процес підтвердження дипломів виявився довгим і складним: лише 187 заявок були схвалені, тоді як більшість – 1402 – досі перебувають на розгляді. Матеріал Радіо Свобода.

Складність бюрократичних процедур викликає розпач серед українських медичних фахівців. Український лікар-уролог Артем Гарагатий наразі мешкає у німецькому Фрідріхсгафені. Він приїхав сюди разом із родичами у квітні 2022 року, рятуючись від щоденних ракетних обстрілів Харкова. Останні два роки перед війною чоловік очолював відділення в Харківському урологічному центрі, маючи загалом понад 12 років досвіду.

До повномасштабної війни Артем Гарагатий очолював відділення в Харківському урологічному центрі

Лікар згадує, як важко було адаптуватися до нового життя в Німеччині: «Коли ми приїхали, зайняло деякий час, щоб зрозуміти, що буде далі, адже ми абсолютно не планували виїзд за кордон».

Після того, як стало зрозуміло, що родина залишиться в Німеччині, українець почав процес підтвердження свого диплома.

«Мені пішло десь півроку, щоб вивчити німецьку та отримати сертифікат на знання мови рівня B2. Потім довелося ще деякий час витратити на отримання документів з України», – ділиться біженець.

Щоб працювати лікарем у Німеччині, потрібно отримати апробацію (Approbation) – необмежений у часі дозвіл на медичну діяльність. Він необхідний як для випускників німецьких, так і закордонних університетів. Отримати її можна двома способами:

Експертиза (Gutachten), в рамках якої спеціаліст аналізує отриману вами медичну освіту та клінічний досвід і визначає, чи відповідає це німецьким стандартам вищої медичної освіти;
Іспит (Kenntnisprüfung) з кількох клінічних дисциплін, який складають усно.
Дисципліни для іспиту можуть не відповідати спеціалізації, за якою лікар планує працювати в Німеччині. Список дисциплін, з яких лікар має складати іспит, оголошується за кілька тижнів до проведення іспиту, тому необхідно готуватися до всіх предметів.

Артем вирішив обрати перший варіант апробації – Gutachten. Тобто професіонал у сфері медицини (Gutachter) оцінює, чи відповідає рівень українського диплома й навчального плану німецькому. Біженець не розглядав можливість отримання апробації через іспит Kenntnisprüfung, бо там потрібно було готуватися до всіх дисциплін заново.

Також важливим аргументом стало те, що після отримання апробації шляхом цього іспиту лікарю фактично «обнуляються» післядипломний досвід та підвищення кваліфікації, здобуті в Україні. Згодом це унеможливлює отримання звання Facharzt (спеціалізованого лікаря) раніше, ніж за шість років.

Артем Гарагатий

«Я вже не молодий, як і багато моїх колег, які приїхали сюди, – розповідає українець. – Наприклад, у мене вже 12 років досвіду після університету. Але є й ті, хто приїхав із 20-25 роками стажу, вони працювали у своїй спеціальності, намагалися підтримувати рівень знань у певній галузі. І тепер, через 25 років, їм потрібно знову згадувати все те, що вивчали в університеті. Це досить складний іспит».

У березні 2023 року чоловік подав заявку на підтвердження свого диплома. Кілька днів по тому отримав підтвердження про прийом документів, але на цьому все зупинилося.

«Далі я не отримував жодних новин протягом майже п'яти місяців. Всі мої запити залишалися без відповіді, і на мої спроби щось дізнатися чиновники казали, що я заважаю їхній роботі», – згадує лікар.

Довгі очікування відповідей з боку німецьких чиновників змусили Артема звернутися до адвоката. «Коли адвокат підключився до справи, мені дали відповідь про те, що документи подані в повному обсязі, і я можу переходити до реєстрації на фаховий мовний іспит», – розповідає він.

Далі чоловік склав успішно мовний іспит на професійну медичну лексику (Fachsprachenprüfung), який є однією з умов для отримання апробації та почав надсилати резюме на різні вакансії. Проте без апробації чи дозволу на роботу лікарем, отримував лише відмови. Зрештою він знайшов роботу в іншій землі ФРН, в університетській клініці в Північному Рейні-Вестфалії асистентом лікаря в хірургії.

«Я подав документи на отримання дозволу на роботу в Мюнстері, одному з округів землі Північний Рейн-Вестфалія. Навіть маючи на руках робочий контракт, я отримав відмову. Мені запропонували відмовитися від Gutachten у Баден-Вюртемберзі, повторно сплатити всі збори та подати документи заново в цій землі. Я вирішив не втрачати вже понесені витрати і наразі чекаю на результати перевірки мого диплому. Це замкнене коло», – розповідає біженець.

За словами чоловіка, переклад усіх дипломів та подача на апробацію коштували йому близько дев’яти тисяч євро. Клініка, яка готова була його прийняти, погодилася зачекати, поки він вирішить питання з документами. Однак досі невідомо, скільки часу це ще може тривати.

На думку українця, проблема низького рівня отримання апробацій серед українських лікарів у Німеччині не пов'язана з якістю українських дипломів, а радше з бюрократичними перешкодами німецької системи визнання медичної освіти.

«Апробацію не отримують не через результати перевірки, а через її відсутність», — зазначає він. Чоловік підкреслює, що, з одного боку, Німеччина надає біженцям всебічну соціальну та матеріальну підтримку для якнайшвидшої інтеграції, але з іншого боку, бюрократія та відверта бездіяльність роблять ці спроби практично неможливими.

«Найбільше мене турбує витрачений час: я вже 11 місяців чекаю на результат Gutachten! – каже Артем. – А відповідно до рішень чиновників у Баден-Вюртемберзі та Мюнстері, якщо я хочу працювати, мені доведеться відмовитися від цих місяців очікування і почати все спочатку. Це означає, що я повинен чекати ще рік. А до цих двох років треба додати ще й грошові витрати».