Я з дітками пережила окупацію, коли в 2022 році почалася війна. Назавжди в пам'яті закарбувався той самий день, коли все почалося. Це було неймовірно тяжко морально і фізично - місяць ми ховалися по підвалах, навколо лунали постійні взриви, а на вулицях було чути постріли. Мої діти не бачили нічого, окрім цього жаху, і навіть знайти та купити хліба було неможливо. Мої хлопчики трималися мужньо і підтримували мене, коли я здавалася.

Зараз діти отримали статуси тих, хто постраждав внаслідок воєнних дій. Один із синів раніше займався кікбоксингом, але війна забрала у них спокійне дитинство. Я виховую трьох діток сама, і у мене зовсім немає фінансової змоги звозити їх кудись. Я б дуже хотіла, щоб у них з'явилася можливість поїхати відпочити.