"Навіть маленька допомога матиме великий результат"

Дем’янчук Тетяна, 9 клас
Олевський ліцей № 2
Вчитель, що надихнув на написання есе: Тарасевич Ніна Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Україна – це неймовірна і неповторна країна з невичерпним ресурсом, особливими символами, історією та сильним народом, і я вірю, що вона досягне висот в майбутньому. Кожен рік в нас розвивається промисловість та сільське господарство, що є поштовхом до кращого життя. Але, на жаль, на даний момент в Україні йде війна, і з кожним днем хочеться опустити руки, та незважаючи на це, сильні громадяни нашої країни ніколи не здаються і роблять все можливе аби війна якнайшвидше закінчилась. І , звісно, після перемоги ми зможемо розвиватися в різних галузях ефективніше. Після завершення бойових дій багато часу та сил піде на відбудову нашої батьківщини, це будуть великі затрати, не тільки грошові, а й моральні, адже для відновлення всього потрібно багато сильних людей, які будуть віддавати себе праці безперервно.

Я вірю, що ми здобудемо перемогу. В школах, соцмережах та навіть на вулицях все частіше можна побачити небайдужих людей, які допомагають нашим українцям, організовують збір коштів, теплих речей, тощо.

І саме це все дуже допомагає українцям у прифронтовій зоні, нашій армії, це показує що ми всі вкладаємося в перемогу, а нашим хлопцям та дівчатам, які зараз на фронті це додає впевненості, вони розуміють , що в них вірять всім серцем .

Також зараз важливим є плетіння сіток та кікімор, в нас в школі навіть встановили рамку і кожен із нас може після уроків, або також і на перерві долучитися до цієї акції. Вірю, що це буде берегти життя наших воїнів. Навіть маленька допомога матиме великий результат.

Коли ж перемога все таки настане, я не можу точно відповісти чим я буду займатися, або ж, що я зроблю. Багато людей, і в тому числі я, вже звикли до цієї атмосфери і постійних тривог. І після закінчення війни буде важно усвідомити, що більше ніколи не пролунає сирена, не треба буде спускатися в укриття, не треба буде переживати за родичів, які на фронті, адже вони повернуться додому. Не треба буде телефонувати і питати як вони, чи живі? Зараз всім потрібно тільки вірити і докладати зусиль для нашої перемоги. І тоді наша країна розквіте. Впевнена, що ми не тільки географічно центр Європи, а найпрогресивніша центральна держава в усьому світі! А сила наша — в нації!