Ми були вдома, збиралися на роботу. Дочка навчалася в Херсоні в коледжі, вона нам зателефонувала і сказала, що Херсон бомблять. Вона потягом приїхала додому, і потім ми були дома всі.

До нас уже заїжджали окупанти, стріляли постійно. Ми чули і бачили їх щодня, тому й вирішили виїхати. Наш будинок – біля елеватора, і його постійно обстрілювали. 

У нас почалися проблеми, коли в наше село заїхали росіяни. Вони відразу побили всі магазини, і нам доводилося в Березнегувате їздити, щоб купити продукти. 

Росіяни були в нас проїздом, вони з нами не спілкувалися.

Було тяжко, але нікого з близьких, слава Богу, ми не втратили. Сьогодні тітку мою евакуювали з села, де йдуть бої. А ми зараз у Кривому Розі.

Ми виїжджали своїм транспортом. Звідти всі виїхали, у нас там родичів немає.

Є можливість працювати, ми працюємо. Сподіваємося, що війна закінчиться якнайскоріше. Думаю, ми обов’язково переможемо.