Жила я в Херсоні. Коли почалася війна, по мене приїхав батько та забрав мене в село, і ми залишилися в окупації. Не було в нас нічого, але брат із батьком їздили в місто щось купити - росіяни пропускали. А коли закінчилася їжа, то ми пішли до них відпроситися. Сказали, що їдемо до родичів, в сторону Херсону, але ми не туди поїхали.

Найбільша трудність – це залишити батьків в окупації. Зараз наше село звільнили. Приїхав батько. А мама, на жаль, одного дня не дочекалася звільнення. Поїхала до сестри, і знову потрапила в окупацію. Тепер там.

Мама зараз із тіткою в окупації, але ми сподіваємося, що їхнє село теж звільнять, і все буде добре. 

Війна все змінила в нашій сім’ї, залишила нас без роботи. У мене в Херсоні був бізнес, але я все покинула. Добре, що чоловік іще працює. Звісно, вже такого не буде, як раніше. Була в мене квартира орендована в Херсоні, там були всі наші речі. І коли росіяни зайшли, тоді три квартири вигоріли. Вона-то не наша, але там були всі наші речі.