Історії, які ви нам довірили
Війна розкидала сім’ю Володимира по різним територіям України, одна сестра виїхала до Польщі. Він дуже чекає Перемоги, щоб побачитися з рідними
Я жив в селі Бехтери Херсонської області. На початок війни був в Полтавській області, потім поїхав в Херсон, і потім знову виїхав. Я виїхав з мамою, племінником і сестрою, а ще одна сестра в Польщу поїхала.
Були труднощі з виїздом, бо це була вже окупована територія. Виникали труднощі з транспортом. То були коридори, то не були.
Батько, брат і сестра не встигли виїхати, зв’язку з ними зараз немає - вже декілька місяців не спілкувалися.
Спочатку нам всього вистачало, а потім нам почали допомагати: видавали по хлібині на людину. Зараз не знаю, як там, бо немає зв’язку. Я там був декілька тижнів, поки не виїхав.
Найбільше шокувала стрілянина. Коли літаки літали, це вражало, звісно. Вразило те, що мер здав Херсон в перший день, а сам за кордон виїхав.
Я думаю про те, коли може скінчитися війна, але нічого не приходить у голову. Хотілось би, щоб вона прямо зараз закінчилася, щоб поїхати додому провідати рідних.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
