Війна змінила все наше життя. Вона забрала у дітей школу, друзів, звичні заняття і безтурботне дитинство. У дорослих вона відібрала роботу, спокій і коло близьких людей. Усе наше життя розділилося на «до» і «після».

На початку повномасштабного вторгнення ми були змушені жити у підвалі. Саме там минали наші дні й ночі, серед постійного страху та очікування нових обстрілів. Діти були дуже налякані й не розуміли, коли це все закінчиться.

Найстрашнішими стали моменти, коли над нашим будинком їхали ворожі танки. Але ще більше закарбувався день, коли російський літак скидав авіабомби на телевежу неподалік нашого будинку. Ми перебували у коридорі квартири на дев'ятому поверсі й лише чекали, що буде далі. У ті хвилини здавалося, що життя може обірватися будь-якої миті.

Війна залишила свій слід у кожному з нас. Ми намагаємося підтримувати дітей, відволікати їх іграми, переглядом добрих мультфільмів та сімейними вечорами. Це допомагає хоча б ненадовго повернути їм відчуття дитинства, яке забрала війна.

У перші чотири місяці повномасштабного вторгнення ми також зіткнулися з труднощами у забезпеченні найнеобхіднішим. Попри всі випробування, ми продовжуємо жити з надією, що наші діти ще зможуть повернутися до мирного життя, де не буде місця вибухам, страху і війні.