Я живу в Харківській області, неподалік від українсько-російського кордону. На півроку виїжджала в Полтаву.
Росіяни бомбили наше село з першого дня війни. Ми з сестрою два місяці провели в підвалі.
Першого березня був авіаобстріл: російський літак скинув п’ять бомб. Одна з них влучила в будинок сестри – він повністю згорів.
У нас були свої продукти. Потім отримували гуманітарну допомогу. Її і зараз дають. 28 березня зникло світло, а 11 травня – газ.
Ми виїжджали під обстрілами. Нас прийняли чужі люди. Дуже дякуємо їм за допомогу. Ми платили тільки за електроенергію.
Я на пенсії. Діти працюють. Коли повернулася додому, морально стало легше.
Я вірю, що ми переможемо.
