Мені 83 роки сьогодні. Була весь час в окупації. Росіяни ходили по хатах, провіряли нас. Мені гардероб розбили. Що вони шукали – не знаю. Ну а так, слава Богу, у нас нікого не вбили. Але ми страждали: ракети летіли на нас. Я нікуди не виїжджала, весь час під окупацією була.
Їхали росіяни на техніці. Три танки проїхало повз, а один - прямо мені в хату. Я вибігла - матюкаюсь, кричу, бо вони деревину вивернули, паркан знесли.
Не було у нас ні світла, ні води, ні їжі. Потім ми почали воду купляти, коли нам з другого села привозили. І хліба не було, але мені племінниця допомагала.
Я не можу говорити, мені важко.
