Я з маленького містечка Добропілля. Місто опинилось під обстрілами з 24 лютого. Ми з дітьми сиділи в підвалі. Не було води, світла та газу. Життя було жахливим. Магазини не працювали, а їжа закінчувалась.

У квітні я прийняла важке для себе рішення – виїжджати з міста. Спочатку дісталася Німеччини, але довго перебувати там не змогла. Тому повернулась в Україну, до Полтави. Зараз роботи немає, виживати дуже важко. 

Вже думаю повертатись додому під обстріли. У Добропіллі залишається моя мама, через поганий стан здоров’я вона виїхати не змогла. Дуже за нею сумую та сподіваюсь скоро зустрітись.