Із початком повномасштабної війни наше життя дуже змінилося. Ми навчилися жити одним днем і радіти кожному прожитому дню.

Найстрашнішим для нашої родини став ранок, коли почалася війна. Ми не могли зв’язатися із сином та племінницею, які щойно розпочали навчання в Харкові й сподівалися на безтурботне студентське життя. Ці хвилини невідомості та переживань за рідних були надзвичайно важкими.

Війна вплинула на життя наших дітей, як і на життя всіх українських дітей, які змушені дорослішати в таких умовах.

Мій син дуже добрий, відповідальний і має лідерські якості. Він захоплюється волейболом і бере активну участь у громадському житті.

Зараз він стоїть на роздоріжжі перед закінченням школи, коли потрібно визначатися з майбутнім. Мені дуже хочеться, щоб він мав можливість краще пізнати себе, розкрити свої здібності та зрозуміти, у якому напрямку хоче рухатися далі.