Ольга, 11 клас, Поліське (Рівненська обл.)

Вчитель, що надихнув на написання — Наталія

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Війна. Прийшла до нас небажано, змінила наше життя на до і після. Вона застала мою юність, повної мрій, сили та енергії. Ніхто не міг повірити, що так станеться, але це нам показало нашу реальність.

Перші дні війни були найстрашнішими, вибухи, сирени, жахливі новини, це все ніби якийсь кошмар.

Здавалось, що я сплю, але з часом зрозуміла жорстоку реальність. Радість перетворилася на сум….

Допомога військовим – це те, що об’єднало нас в тилу. Навчаючись у школі, під сирену, в холодному підвалі, ми стали сильніші та дружніші. Ми проводимо різноманітні благодійні акції на підтримку наших хлопців, відвідуємо сім’ї наших воїнів, донатимо. Коли робимо добро, на душі тепло і радісно.

Тисяча днів війни – це не лише про втрати, а й перемоги. Перемога над своїм страхом. Це час, коли ми стали свідками подій, які увійдуть в історію. Це мій шлях, на якому я навчилася боротися за своє майбутнє… мирне майбутнє…