Ірина Іванівна

«Ми сиділи на вулиці. І тут несподівано почали стріляти»

Я переселенка, мешкаю тут три роки. У сім'ї було семеро людей. Ми прості люди. Тато був шахтарем, одна сестра працювала вихователькою, друга у шкільній їдальні, мама – у колгоспі.

У нас все почалося у 2014 році. Ми сиділи на вулиці. І тут раптом почали стріляти. Потім обстріл був щодня. Я отримувала гуманітарну допомогу, то була хороша підтримка.

Я народилася у війну і не хотілося б згадувати про неї. Хочеться, щоб було гарне життя.

Мрію, щоб мені швидше стати на ноги, ноги зараз лечу. Це моя мрія.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/