Мені 30 років. Я жила з чоловіком у Харкові, у мікрорайоні Салтівка. 24 лютого ми прокинулися від вибухів. У нашому районі було дуже гучно. Ми відразу зрозуміли, що почалася війна. Півтора місяці просиділи в метро. Там було холодно й вогко, тому ми всі захворіли. 

Ми виходили по ліки й продукти, адже аптеки й магазини працювали. Потім волонтери допомагали. 

Ми виїжджали на своєму авто. У дорозі потрапили під обстріл. На щастя, не постраждали. Тільки авто пошкодили. Зупинилися в Полтаві, бо це місто недалеко від Харкова і тут тихо. Ми не знайшли постійної роботи. Зрідка буває підробіток.

Хочеться, щоб війна скоріше закінчилася нашою перемогою. Мріємо про мир і безпеку.