У нас у місті життя ніби зупинилося. Пошкоджено понад 800 будинків, залишилося близько 6 000 жителів, в основному пенсіонери.

Ми постійно відчуваємо, що ми під прицілом

Я допомагаю по господарству матері, доглядаю за маленькою сестрою, паралізованим дідусем і бабусею. Поки старі сплять, треба погодувати птицю. Мама пішла за гуманітарною допомогою.

Місцеві жителі часом голодують, гроші брати нізвідки, а роботи немає. Тому гуманітарна допомога Штабу Ріната Ахметова – це єдина можливість вижити. У нас же місто безробітних.

Ми постійно відчуваємо, що ми під прицілом. Наприклад, учора в стіні нашого будинку застрягла куля. Стріляли по кутах, по вікнах – вікна довелося міняти, тому що скла не було взагалі.

У серпні дуже стріляли на свято Успіння. Мама вибігла забрати домашню птицю, так у неї під ногами розірвалася розривна куля і поранила її.

Менше ніж за кілометр від нас ідуть бойові дії. До пострілів ми вже майже звикли й навчилися цінувати мир.