Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ріта Братищенко

«Ми зрозуміли, що життя не вічне»

переглядів: 491

Бердянськ став домом для мешканки Должанська та її дочки. Батько залишився на непідконтрольній території. Вижив лише завдяки невеликим запасам консервації.

Початком війни я вважаю час, коли ми були на дачах. У нас у Бердянську дача. У 2014 році, у червні, почалися у Свердловську [Должанську] обстріли. Нам зателефонували, повідомили, що снаряд влучив у будинок знайомого. Самі ми нічого такого не бачили, а родичі усі мої там – так.

Ми зрозуміли, що життя не вічне

У мене батько залишився без коштів на існування, бо він пенсіонер. Не платили пенсії, тяжко було. Він виживав завдяки запасам, що залишалися. І коли до нас приїхав, щоб відновити пенсію, був не в кращому стані… Ніхто ж не вірив, не думав, що так буде.

Повертатися ми не плануємо, а там – як Бог дасть. У дочки зі здоров’ям проблеми, їй тут клімат більш-менш підходить. Їздили кілька разів додому, їй погано.

Ми стали більше цінувати час, проведений разом. Один до одного ставитися більш лояльно. Зрозуміли, що життя не вічне, будь-якої миті все може змінитися. Цінності інші стали. Раніше ми хотіли щось купити, а зараз – аби все було спокійно.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Довжанськ 2014 2021 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери 2014 переїзд безпека та життєзабезпечення малозабезпечені їжа 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій