Історія така, як і у всіх. Ми живемо і працюємо в тих умовах, які склалися, і намагаємося якось триматися. Змінився психологічний стан - ми перестали нормально спати. Діти стали більш закритими, син замкнувся в собі, почалися проблеми зі здоров’ям.

Найстрашніші дні трапляються майже щотижня.

Допомоги ми не отримували, але самі допомагали іншим речами, грошима та продуктами харчування.

У перші дні війни зіткнулися з нестачею їжі та відсутністю світла. Ми мінімізували споживання їжі, розуміючи, що запаси потрібно розтягнути, готували навіть млинці з горіхів. Зараз також складна гуманітарна ситуація - перебої зі світлом і водою, хоча вже не пов’язані з їжею.

Допомагаю собі самостійно - внутрішнім настроєм, медитацією та психологічними техніками.