Роздайбіда Анна

9 клас, Озерненський ліцей

Вчителька, що надихнула на написання – Прилипко Олена

Війна. Моя історія

«Я тебе люблю. Почалось. Тримайся» - ці слова залишаться у моїй пам’яті на все життя, бо саме їх написала моя мама моєму татові, коли на наше містечко летіли ракети.

24 лютого о 5 годині ранку вся Україна прокинулась від вибухів та звуків сирен, і після цього наше життя кардинально змінилося і не буде таким, як колись. Кожен на собі відчув це, та кожен запам’ятає цю дату назавжди. Саме тоді почалася боротьба за життя та свободу українського народу.

Повернемось у той день –24.02.2022. О 5 ранку я прокидаюсь від вибуху та звуку сигналізації машини. Моя мама ходить з однієї кімнати в іншу, доки мій брат ще мирно спить, не підозрюючи, що чекає нас в наступну мить. Раптом чути, як заводиться двигун літака, а я кажу : « Це що у них, нічні польоти?» За мить – зарево та гучний вибух… Біжимо у ванну, а дім у той момент хитається від вибухової хвилі. Ось ми сидимо у ванній кімнаті, де мама пише смс-повідомлення моєму батькові: « Я тебе люблю. Почалось. Тримайся». Потім було все, як в тумані: швидко зібрані речі, паніка, ліс, вибухи, підвал, знову вибухи, тривожні дзвінки і неймовірно довгий ранок, який триває досі… Ні, він не закінчився тоді, він триває і триватиме до перемоги.

Від того дня ми навчилися цінувати життя та проживати його на повну, доки є можливість, бо ми не знаємо, що чекає на нас завтра. За те, що маємо змогу жити далі та наповнювати наше життя хоч якимись барвами та спогадами , дякуємо нашим захисникам. Доки вони живуть в окопах, не бачать своїх сімей, а деякі більше ніколи не повернуться додому, бо залишили своє життя там, в окопах, під завалами. Завдяки їм, ми можемо жити. Їм дуже складно та боляче. Ми пам’ятаємо та цінуємо своїх героїв!