Гарбовська Тамара Василівна,
викладачка Попівської гімназії №2 Карлівської міської ради Полтавської області
Моя Україна майбутнього
Не зупинити полум’я , що жарить.
Ракети гатять знову й знов.
Ворог про перемогу марить.
Вже знищив скільки забудов.
Цей Путін лютий диявол у подобі.
Він гострить пазурі свої.
Печатку смерті має він на лобі.
І мріє стерти Україну з лиця землі.
Але не знає ворог, що ми сильні.
Ми свято вірим у ЗСУ!
Російські люди божевільні.
Пелена страху у вас і хаосу.
Українці - щирі патріоти!
Вам нашу волю не зламати.
Лунають гімну перші ноти.
У вас є час ще драла дати.
Наша нація сильна, як ніколи. Ми знаємо, що робити під час сирен, як надавати першу допомогу, як не боятися. Я мрію про час, коли більше не буде сирен. Коли не треба буде ховатися у бомбосховищі. Мрію про Перемогу. Її будемо святкувати усім світом! Уявляю міжнародний флешмоб: одягнуті у вишиванки українці всього світу вшанують героїв війни, запалять свічку, прикладуть долоню до серця, тихенько прошепотівши: «Героям Слава!»
Україна після перемоги розквітне. Ми відбудуємо кожен будинок і посадимо багато квітів, встановимо меморіали героям у кожному місті України. Наша країна залишиться цілісною та суверенною, адже кожен із нас патріот, справжній українець, що готовий віддати життя заради своєї Батьківщини.
За останні пів століття український народ бачив і пережив те, що не бачила і не переживала жодна нація в світі за останні роки. На наших очах геноцид українського народу.
Наша армія з однієї з найслабших перетворилася на одну з найсильніших та найвмотивованіших армій світу. Відважно захищаючи жінок та дітей, бійці отримували надійну підтримку від держави та волонтерів, що допомагали з військовою екіпіровкою, обладнанням та одягом. Після перемоги зросте вклад держави в армію, навчання бійців та стажування за кордоном, щоб переймати досвід.
Наші бійці мають іти на війну в повному обладнанні й зі зброєю в руках, щоб впевнено захищати суверенні кордони України. Наша нація має героїчне минуле за плечима, а також молоде обличчя.
Талановиті, молоді, сильні, незламні, вмотивовані та безстрашні патріоти змінюють історію сучасної України.
Мир – це можливість насолоджуватися життям, спілкуватися з друзями та родиною, розвиватися як особистість та сприяти розвитку свого рідного міста. Нещодавно, гортаючи стрічку соціальних мереж, я прочитала про жінку, на городі якої залишився згорілий танк. Його так і не вивезли, тож смілива господиня посадила прямісінько в ньому білокачанну капусту, а навколо насіяла чорнобривців. Рашисти нас ракетами та снарядами, а ми на тому ж місці сіємо чорнобривці та нагідки.
Ми низько вклоняємося захисникам України, які щоденно захищають рідну землю від кровожерливого хробака-загарбника. Та навіть у важкі часи історія вчить нас незламності. Українці завжди проявляли велику духовну силу в збереженні та відновленні своєї спадщини. Тож продовжуємо робити все для того, щоб якнайшвидше здобути ПЕРЕМОГУ! Тільки в єдності наша сила! А українці сьогодні єдині, як ніколи, бо на всіх одне бажання! Віримо, що воно здійсниться якнайшвидше!