Мені 39 років. У мене є чоловік і двоє дітей. Ми жили в місті Харцизьк Донецької області. Мали своє житло, працювали. У 2014 році були змушені все покинути й виїхати у Маріуполь. Минулого року ми вдруге стали переселенцями.

Ми не одразу виїхали. Чекали на зелений коридор, але його не було. Коли менший син отримав опіки, поїхали на свій страх і ризик, бо лікарні були розбиті.

18 березня ми приєдналися до колони, що прямувала з Маріуполя. Рухалися по Нікольському шосе. Потім колона повернула в бік Донецька – ми залишилися самі. Згодом з’ясувалося, що ми рухалися по лінії фронту.

У Маріуполі кожен наступний день був гірший за попередній. Ми бачили людей, які вистрибували з вікон, а також загиблих, яких сусіди ховали у дворі. Ми сиділи у підвалі, а в будинок дванадцять разів влучали снаряди. Усе здригалося. Діти питали: «Мамо, за що вони хочуть нас убити? Що ми їм зробили?»

Ми перетнули багато російських блокпостів. Нас ретельно перевіряли, особливо чоловіка. Його змушували роздягнутися, щоб дізнатися, чи немає в нього татуювань. Усю дорогу не було зв’язку. Ми не знали достеменно, якою дорогою рухатися. На останніх блокпостах нас застерігали, що можуть бути прильоти, тому краще далі не їхати. Між останнім російським і першим нашим блокпостом ми дійсно потрапили під обстріл. Мчали через поле, не розбираючи дороги, а поряд вибухали снаряди. Коли виїхали на пагорб, побачили наших військових. Тільки тоді полегшено видихнули. Нам просто пощастило лишитися живими.

Діти були налякані. Навіть після від’їзду ще місяць кричали уві сні. Вони досі все пам’ятають.

Ми деякий час пожили в родичів у Запоріжжі, а потім переїхали в Одесу, бо тут доступні ціни на житло.

Ми сподіваємося, що війна закінчиться в цьому році. Хоча й у 2014 році ми думали, що вона не триватиме більше, ніж два-три роки, а минуло вже дев’ять. Я сім років лікувалася, щоб народити дитину. Однак через усі ці події не можу насолоджуватися материнством. Наші діти ростуть без бабусь і дідусів, бо і мої, і чоловікові батьки залишилися у Харцизьку, де і померли.