Внаслідок бойових дій мені довелось із сім’єю переїхати до Полтавської області. У сина підвищився рівень тривожності. Він отримав інвалідність і зараз ходить до психолога в реабілітаційний центр для дітей-інвалідів. Моя мама від переживань захворіла на цукровий діабет і гіпертонію. Я наразі шукаю роботу, бо попередні 15 років пропрацювала на гірничо-збагачувальному комбінаті в конструкторському відділі.

Нині в місті Миргород погана організація видачі гуманітарної допомоги. Люди займають черги, щоб отримати допомогу з 4-ї години ранку. Єдиної онлайн-реєстрації по місту немає, тому черги неймовірні. Навіть номери в черзі продають. Одного разу в травні ми, як ВПО, отримали гуманітарну допомогу через військову адміністрацію.

Я зі своєю родиною живу разом у квартирі завдяки родичам.