Сорок років я прожила в Маріуполі, працювала медиком. У перший день війни почула вибухи - це було жахливо. Я сиділа вдома, чекала, що все закінчиться. Але місто почали бомбити дуже сильно. Літала авіація, страшно було чути щодня прильоти і вибухи. Не було води, світла й газу. 

13 березня влучило в квартиру - і все згоріло. Після цього я виїхала до Києва до дочки. Добиралася довго, бо дорога була небезпечною. Довелося проїхати Бердянськ і Дніпро. У столиці знімаю квартиру, намагаюсь жити далі. Досі шокована тим, що відбувається. Дуже чекаю миру, хочу повернутись у Маріуполь.