Наша родина довгий час перебувала в окупації в Херсоні. Найважче було дивитися на дитину, яка жила в постійному страху. На вулицях всюди були озброєні російські військові, і кожен вихід з дому викликав тривогу. Дитинство моєї дитини минало серед окупації, страху і невідомості.

24 лютого ми прокинулися близько п'ятої ранку від потужних вибухів. Дитина була охоплена панікою і не могла зрозуміти, що відбувається. Ми ховалися у підвалі, намагаючись перечекати обстріли та хоч трохи відчути себе в безпеці. Саме день початку повномасштабної війни став для нас найстрашнішим спогадом.

Життя в окупованому місті було дуже важким. Через те, що Херсон захопили російські війська, до міста перестали завозити продукти. З кожним днем ставало дедалі складніше знайти найнеобхідніше для життя.

Наслідки пережитого залишаються з нами й сьогодні. Війна забрала у моєї дитини відчуття безпеки, а в нашої родини - спокійне життя. Ми дуже хочемо, щоб наші діти більше ніколи не прокидалися від вибухів і не жили в страху лише тому, що поруч триває війна.