У нас сильних бойових дій в Сєвєродонецьку не було. Тиждень, максимум два чутні були вибухи. Запам'яталося, як ми потрапили під обстріл міста за кілька днів до звільнення. Це страшно, коли летять великокаліберні снаряди й повітря тремтить.

Почався обстріл, було чутно, що це великокаліберні (я сам колишній артилерист) 120, 155, 152 мм снаряди. Спочатку ми були вдома, потім кажу дружині: «Давай, іди в бомбосховище, тому що якщо потрапить, то і будівлю всю зруйнує». Ми вийшли на вулицю. Коли ці снаряди пролітали, навіть повітря здригалося, наче шелест такий йшов. Самого снаряда не видно, але коли він пролітає, хвилею віддає.

Ми трохи пробігли, забігли в підвал, запропонували зайти людям, хто ще хотів туди потрапити. Обстріл тривав близько півтори години.