Я жила на березі Дніпра. Моє село мальовниче та дуже красиве. Війна все зруйнувала. У перші дні зайшли російські загарбники. Почались вибухи та масовані обстріли. Не було світла та води. Аби виживати, я бігала у підвал. Наважитись на евакуацію було дуже важко. Росіяни стояли по всій області. Залишатись в окупації ми з чоловіком не хотіли, тому все ж таки виїхали. Перетинати блокпости було страшно, росіяни допитувались, куди я виводжу дітей. Дякувати Богу, нас пропустили та ми виїхали. Зараз живемо в Успенці на Кіровоградщині. У молодшої доньки були панічні атаки. Вона боїться гучних звуків. Я б дуже хотіла, щоб закінчилась війна. Вірю, що все буде добре, аби тільки не літали ракети над головою.