Я працюю у Слов’янську медсестрою. У перший день війни я злякалась, бо почула вибухи. Більше за все мене шокувало, що треба покидати рідну домівку. Я не знала, куди їхати. У Полтаві мене з донькою дуже гарно прийняли. У школі ми прожили два місяці. 

Мої батьки залишилась у Слов’янську. Дуже хочу, аби у них все було добре. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.