Я жила в окупації з сім’єю брата чоловіка. Виїжджали до них на два дні, а залишились на пів року. Виїхати далі ми не могли, бо поряд стояла росгвардія. Води не було, чоловік їздив набирав. Коли повернулись додому після визволення, все було розграбовано, не було побутової техніки. Зараз ми починаємо все спочатку. Вода вже є, завели курочок, засадили город. Намагаємось жити далі. Сподіваюсь на закінчення війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: