Максим Корнійчук, 1 курс, ВСП "Фаховий коледж зв'язку та інформатизації Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку"

Вчитель, що надихнув на написання есе — Борик Ірина Дмитрівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Життя українців назавжди змінилося з початком повномасштабної війни у 2022 році. Але попри біль та постійний страх, я все частіше бачу неймовірну силу — силу допомоги. Вона проявляється не в гучних словах, а в діях, у готовності підтримати ближнього в найважчі моменти. Одна з таких подій стала для мене переломним моментом. Вона назавжди змінила моє ставлення до нашого народу і до майбутнього нашої країни.

Це сталося в моєму місті під час чергової атаки дронів-камікадзе. Декілька з них влучили по автобусній зупинці та дорозі біля будинку мого двоюрідного брата.

Вибухова хвиля вибила вікна в багатьох будинках та почалась пожежа, постраждали декілька автівок та магазини. Кілька людей отримали легкі поранення.

У людей почалась паніка, вони відчули страх та розгубленість.

Мій двоюрідний брат разом зі своїм татом, незважаючи на страх і небезпеку, побігли на вулицю. Вони допомагали людям вибиратися з пошкоджених квартир, розбирали завали. Вони не чекали якихось наказів чи допомоги від держави, вони діяли самі, бо знали, що кожна хвилина важлива.

Цей момент став для мене переломним. Я раніше чув про єдність українців, про взаємодопомогу, але тоді я її відчув по-справжньому. Усі сусіди – знайомі й незнайомі — об’єдналися: хтось виносив питну воду, інші викликали екстрені служби чи просто підтримували словом.

Після цієї події я зрозумів: сила українців — у нашій здатності допомагати.

Війна хоч і жорстока, але вона розкрила в нас найкращі риси.

Ми стали більше цінувати одне одного, навчилися бути разом. Для мене це не просто історія про порятунок — це доказ того, що в нашого народу є майбутнє. Бо поки є ті, хто готовий простягнути руку допомоги, ми не здамося.

Моє уявлення про майбутнє теж стало іншим — воно вже не здається мені далеким і неусвідомленим. Я знаю, що хочу бути частиною тієї України, яку ми всі зараз створюємо. Сильної, доброї, об’єднаної. І якщо колись настане мій час допомагати — я зроблю це без вагань.