З першого дня війни у Кривому Розі почались обстріли. У мене була паніка. Ми з чоловіком вирішили виїжджати. Зупинились в Кіровоградській області в селі. Мене шокують постійні сирени та тривоги. Багато людей загинуло, це просто жах. Під час обстрілу я не знаю, куди бігти. Рідне місто сильно обстрілюють. Щоразу я читаю новини та хвилююсь за людей. У родині ми підтримуємо один одного, бо дуже важливо зараз піклуватись про близьких. Я вірю в краще майбутнє. Нехай Україна процвітає та живе в мирі. Чекаємо наших воїнів  тільки живими.