Задорожна Вікторія, 10 клас, Харківський ліцей № 172

Вчитель, що надихнув на написання — Коміна Євгенія Вікторівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Що пережили люди з Харкова, а саме жителі найзруйнованішого району Північна Салтівка? Кожний другий дім зруйновано, а що ж було там до 24.02.2022?

Кожного дня я гуляю з песиком та бачу навколо зруйновані будинки та думаю, яка ж в них історія. От, наприклад, в одній з квартир 23 лютого 2022 року могли гратися дітки та думати, як же не хочеться завтра йти в дитячий садок. А вже 24 лютого 2022 року були вимушені виїжджати з улюбленого міста й улюбленої країни. Тим самим вони були вимушені вчити нову мову, шукати нових друзів, йти в новий дитячий садок. Але ж найгірше, що в Україні залишилася їхні близькі, за якими вони будуть сумувати. Чоловіки пішли на фронт, а старше покоління боялося виїжджати та залишати тут усе набуте.

Ось у іншій квартирі могли жити бабуся та дідусь. Вони вже були на пенсії та їх квартира - це єдине, що в них є. Їх дочки виїхали за кордон, вони залишилася самі, то ж, яка в них доля далі? Напевно, вони виїдуть у інше місто, де волонтери будуть їм допомагати.

Так само і я, як інші, готувалась до наступного дня в школі, а прокинулась не від будильника, а від гучних невідомих звуків. З вікна було все видно, то ж одразу зрозуміла, що гучні звуки, то, на жаль, не салюти, а вибухи. У той день звуки вибухів не зупинялись, а усі від маленьких діточок до літніх людей були у підвалах кожного будинку. 

До 5 березня 2022 року я була у центрі, в підвалі, з друзями батьків. Людей було багато, то ж їжі на всіх не вистачало, а спали на картонних коробках.

Виїхавши до Дніпра, багато хто допомагав, з’являлися нові друзі родини. Ті, які допомогли, назавжди залишаться у серці й будуть людьми з великої літери.

Зараз вже я повернулася додому, як кажуть, рідні стіни лікують.

Гуляти, хоч зруйнованим, але рідним містом з друзями - найкращий відпочинок на вихідних.

То ж, звісно, хочеться перемоги, що б жити в безпеці. Зараз не знаєш, що буде наступної хвилини та чи прокинешся ти завтра.