Юркевич Марія, 9 клас, Новокропивницький ЗЗСО І-ІІІ рівнів

Вчитель, що надихнув на написання — Мидянка Ірина Степанівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Хто такий Супермен? Навряд чи знайдеться людина, яка не знає, хто це. Зазвичай, його портрет виглядає так: зі сталевими м’язами, з правильною поставою, високий на зріст. Це надлюдина, справжній герой, борець за правду. Він непереможний, долає неймовірні випробування на своєму шляху, для багатьох є символом справедливості .

Ви думаєте, що зараз Суперменів не існує? Це все вигадки? А ось і ні. Вони поруч, серед нас. Супермени нашого часу – це воїни-захисники рідної землі.

І, знаєте, вони справді не схожі на Суперменів з коміксів. У них немає сталевих мускулів, натомість у них – добре серце, вони не герої коміксів, а реальні герої наших днів. Непохитна віра і впевненість у перемозі їх відрізняють від вигаданих героїв, а ще – велика та щира любов до України.

Я хочу познайомити вас з одним із них – моїм татом. З перших днів війни він на передовій. Зовні зовсім не схожий на Супермена: невеличкий на зріст, худорлявий. Ви б ніколи не подумали, що він воїн, якби побачили його в повсякденному житті. Та коли тато одягає форму військового, – стає справжнім воїном-захисником, хоч жодного дня не служив в армії. Як горять його очі, який сміливий погляд! Яка постава!

Воїни-захисники – це супермени реального часу, які щодня ризикують своїм життям аби врятувати інших – свій народ, родини, націю.

Рятувальники  з міста Ірпінь – «Герої без зброї», справжні "супермени" нашого часу.  Хлопці гасили пожежі під обстрілами, здійснювали евакуацію мирних жителів та рятували поранених.

Виконували свій  професійний обов’язок  в найскладніших умовах, часто під обстрілами та  з загрозою для власного життя. Ось вони – супермени нашого часу. Пишаємось!

А на Київщині захисник зробив майже неможливе: збив ракету з кулемета. Неймовірно!

Наші супермени-воїни – це люди з великим серцем, міцним характером.

Сьогодні нашу країну боронять найхоробріші чоловіки. Супермени реального часу воюють за нашу землю та свободу з російськими окупантами.

Є історії, які проникають глибоко до серця. Одна з них, що схвилювала мене до глибини душі, історія про неймовірних захисників. Син пішов добровольцем, батько не міг залишатись вдома і теж пішов на війну.

Сина важко поранили і він повернувся додому. Батько теж невдовзі повернувся, але вже в домовині. Це історія родини з сусіднього села.

І таких сміливців, що стали на захист своєї країни, неймовірна кількість. На прикладі цієї родини можемо побачити, наскільки сильно ми прагнемо захистити свою країну від підступного ворога. Цілі покоління стають на захист нашої держави, боронять наш спокій. Всі вони – супермени.

Я знаю, прийде час, і про них напишуть книги, зніматимуть фільми. Це буде вже після перемоги. 

А зараз наші воїни-супермени на фронті, на передовій. Сильні і непереможні, мужні і непохитні, з величезною вірою у серці. Я знаю: супермени можуть все.

Єдине, про що я хочу їх попросити: «Повертайтеся, рідненькі, живими!»

Ви думаєте, що суперменів не існує, що це тільки герої коміксів? Ви дуже помиляєтесь. Вони поруч з нами, вони тримають небо, вони наближають перемогу і відстоюють нашу державу. Вони – це наші славні захисники ЗСУ.

Ви справжні воїни-супермени, ми гордимось і пишаємось вами!