Тамара пережила початок війни в Оріхові разом з онуком: вибиті вікна, зруйновані двері, ночі в підвалі. Вперше вони виїхали до Запоріжжя, потім — до Вінниччини, де жінка перенесла операцію на оці, але все одно повернулася додому. Сподівалась на швидкий мир. Замість тиші її зустріли  нові обстріли. Три снаряди вибухнули просто біля їх будинку. Уламки сипалися так густо, що Тамара, лежачи під деревом, спершу прийняла їх за листя. Зараз пані Тамара  живе в модульному містечку, мріє дочекатися миру й мати власний дах над головою.