Ми втратили абсолютно все - наше житло, мого чоловіка, а моя дитина - рідного батька. Зараз ми змушені жити в орендованому житлі та щодня важко підлаштовуватися під життя в зовсім іншому, чужому місті. Син емоційно виснажений, його внутрішні сили просто тануть від цього невимовного горя та постійної зміни реальності.

Найстрашнішим і найважчим моментом для нашої родини став день, коли помер наш батько. Ця втрата назавжди розділила наше життя на до і після, залишивши глибоку, незагоєну рану в душі дитини. Окрім страшного родинного болю, син неодноразово перебував у травмуючих подіях, застаючи жорстокі обстріли, які руйнували все навколо та забирали відчуття безпеки.

Попри повне емоційне виснаження та пережиту трагедію, ми намагаємося знаходити сили, щоб рухатися далі. Син відвідує плавання та кікбоксинг. Спорт допомагає йому випліскувати накопичений біль і стрес, загартовувати характер і крок за кроком боротися за своє ментальне здоров'я та нове життя.